ЗВІРЮВА́ТИЙ, А, Е.
Звірюва́тий, а, е. Нѣсколько похожій своими поступками на звѣря. Гайда, воле, в Дике поле, воле звірювата! К. МБ. III. 297.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 133.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗВІРЮ́КА, КИ, →← ЗВІРЮВА́ННЯ, НЯ,